неділя, 20 березня 2016 р.

ВЕБ-КВЕСТ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ


Веб-квест (webquest) в педагогіці — це проблемне завдання з елементами рольової гри,  для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.  Вперше модель  web-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні   Доджем  у 1995 р. Сьогодні ця технологія використовується як найбільш вдалий спосіб використання Інтернету на уроках.

Веб-квест дає можливість учням ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі.
Веб-квест - це технологія орієнтована на учнів,  занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення.
Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія,  яка дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти чоловік), розвиває навики командної гри  та  лідерські якості.


Веб-квест  містить такі основні елементи:
·                 вступ, у якому обов’язково вказуються терміни проведення роботи і надається вихідна ситуація або завдання;
·                 посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для веб-квесту матеріал: електронні адреси, тематичні форуми, книги або методичні посібники з бібліотечних фондів;
·                 поетапний опис процесу виконання завдання з поясненням принципів обробки інформації, додатковими супровідними питаннями, причинно-наслідковими схемами, таблицями, діаграмами, графіками та ін.;
·                 висновки, які мають містити приклад оформлення результатів виконання завдання або їх презентації, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і галузі практичного застосування отриманих результатів і навичок.


На першому етапі вчитель проводить підготовчу роботу, знайомить учнів із темою, формулює основну проблему.
Завдання веб-квеста є окремими блоками питань і переліками адрес в Інтернеті, де можна отримати необхідну інформацію. Питання сформульовані так, щоб при відкритті сайту учень розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він знаходить. Ця стадія веб-квесту має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об'єкти і явища, мислити абстрактно. Певне керування процесом з боку вчителя  може проводитися через надання списку запитань, поширення прикладів, схем.
Наступним є етап оформлення результатів, у межах якого відбувається осмислення проведеного дослідження. Робота передбачає відбір значимої інформації  і представлення її у вигляді слайд-шоу, буклету, анімації, постеру або фоторепортажу. Обговорення результатів роботи над веб-квестами можна провести у вигляді конференції, щоб учні мали можливість продемонструвати власний практичний доробок.  Результати веб-квеста для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; он-лайн документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами; проведення псевдо-інтерв’ю з експертом протягом заняття або публікація його у мережі Інтернет. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка  і уміння виступати перед аудиторією.
Можна практикувати розміщення результатів роботи над веб-квестом в мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах, таким чином досягаючи трьох цілей: учні розуміють, що завдання є матеріальним і високотехнологічним; вони отримують аудиторію, зацікавлену у результатах їх праці; у них з’являється можливість зворотного зв'язку з боку аудиторії.
Завершальним етапом є оцінювання, однак обов’язковим для веб-квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його принципів. Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше), нею підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою технології веб-квест. В оцінці результатів беруть участь як вчитель, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного голосування. Досвід показує, що найсуворішими суддями робіт є самі учні. Тут важливо в заключному етапі, коли робиться публічне представлення виконаних робіт, організувати конструктивне обговорення. Відкрите оцінювання власної роботи і роботи колег дозволяє вчитися бути коректними у висловлюванні зауважень, визначати найцікавіші знахідки у виконаних завданнях, формулювати власні критерії оцінювання.


Ключовим розділом будь-кого веб-квесту являється детальна шкала критеріїв оцінки, спираючись на яку, учасники проекту оцінюють самих себе, товаришів по команді. Цими ж критеріями користується і учитель.  Веб-квест є комплексним завданням, тому оцінка його виконання повинна ґрунтуватися на декількох критеріях, орієнтованих на тип проблемного завдання і форму представлення результату.

Критерії оцінки робіт учнів

Відмінно
Добре
Задовільно
Розуміння завдання й розкриття теми
Робота демонструє точне розуміння завдання; містить матеріали, які мають безпосереднє відношення до теми
Робота містить в собі матеріали, які мають безпосереднє відношення до теми, так й матеріали, які не мають прямого відношення до неї
Робота містить матеріали, які не мають безпосереднього відношення до теми
Джерельна база
Використано більше 5-ти джерел інформації; джерела цитуються у відповідності із загальноприйнятими вимогами; всі використані джерела проаналізовано й оцінено
Використовується обмежена кількість джерел (не більше 5-ти); не вся інформація взята із достовірних джерел; частина джерел не має прямого відношення до теми
Використовується одне джерело; не зроблено спробу оцінити й проаналізувати використану інформацію 
Виконання завдання
Висновки повністю аргументовані. Повністю дана відповідь на поставлені питання
Висновки частково аргументовані. На частину питань не подається від-повідь
Випадкова підбірка матеріалу; інформація не точна; неповні відповіді на поставлені питання 
Форма роботи
Чітка і логічна структура представленої інформації; демонструється критичний аналіз й оцінювання опрацьованої інформації; визначено чітко позицію групи до розглядуваної проблеми; приваблива й оригінальна форма роботи
Інформацію структуровано не повністю;недостатньо чітко визначено позицію групи щодо розглядуваної проблеми; форма роботи вимагає незначних доопрацювань
Інформацію не структуровано; не дається відповіді на розглядувані питання; форма роботи неприваблива й вимагає значних доопрацювань
Творчий підхід
Запропоновано різні підходи до розв’язання поставленої проблеми. Робота відрізняється оригінальністю й яскравою індивідуальністю
Демонструється тільки одна точка зору на розв’язання проблеми; проводяться порівняння, з яких не зроблено висновків
Інформацію скопійовано з використаних джерел; відсутній критичний й творчий підхід до розв’язання проблеми; робота слабо пов’язана з темою веб-квеста
Робота групи
Вся діяльність роботи рівномірно розподілена між усіма членами команди  

Робота над матеріалом розподілена між більшістю членів команди  
Роботу виконували декілька учнів команди  

У завданнях з деяких тем логічним є включення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи.
Якою ж є структура уроку веб-квесту? Початок уроку має основні, характерне для інших уроків, елементи: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань.
Викладення нового матеріалу відбувається за схемою: завдання - питання - робота з Інтернет-ресурсами - повернення до питання, аналіз отриманої інформації - перехід до наступного питання. Давши відповіді на кожне з питань, отримуємо результат, тобто вирішене завдання, яке ставилось на початку.
При підготовці та проведенні такого уроку важливо чітко усвідомити роль кожного учасника навчально-виховного процесу та розподілити їх обов’язки для досягнення максимальної ефективності.
Учень повинен:
·         сформулювати відомі умови завдання;
·         визначити необхідні, але невідомі відомості; знайти їх;
·         проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену інформацію; вирішити, наскільки з урахуванням знайдених відомостей поле завдання втратило (чи придбало) проблемний характер;
·         узагальнити відшукану інформацію;
·         оформити результати роботи.
Вчитель:
·         надає декілька посилань на бажані Інтернет-ресурси,  які зададуть інтонацію, акценти пошуку;
·         наводить декілька культурних зразків, які служать орієнтиром для порівняння та можуть показувати спектр думок з проблеми;
·         розробляє бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання;
·         контролює процес пошуку.
Рекомендації до проведення веб-квесту:

·         визначте ключові слова для пошуку (чи слід їх змінювати на різних етапах розв’язання);
·         знайдіть необхідну інформацію в мережі Інтернет;
·         проаналізуйте й обговоріть знайдену інформацію;
·         при необхідності – відкоригуйте ключові слова та повторіть пошук;
·         сформулюйте висновок і обговоріть його (чи відповіли Ви на всі підпитання? Якщо ні – повторіть ще один цикл пошуку й обробки інформації).
Методика веб-квестів активізує навчальний процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання і його якості.
Веб-квест - одна із найбільш ефективних моделей використання  Інтернета в навчальному процесі.
Веб-квест - проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.
Веб-квест - це формат уроку орієнтований на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, на якому значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету.
Веб-квест – це дидактична структура, в рамках якої вчитель удосконалює пошукову діяльність учнів, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час. Вчитель  перестає бути джерелом знань, але створює необхідні умови для пошуку і обробки інформації.

Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.

Немає коментарів:

Дописати коментар