Самоосвіта педагогів - головний ресурс підвищення професійної майстерності.
«В кожній людині є сонце, тільки дайте йому світити!»
Сократ
1. Умови виникнення й становлення досвіду
Модернізація сучасної освіти націлена на побудову і реалізацію індивідуального освітнього маршруту, самоосвіти людини на різних етапах його життєвого шляху.
Сучасна концепція безперервної педагогічної освіти в Росії зорієнтована на:
- потреби особистості, суспільства, держави;
- розширення простору освіти сучасних педагогів;
Для здійснення своєї місії педагогу необхідно володіти готовністю до вирішення професійних завдань, тобто рівнем професійної компетентності.
Одним із показників професійної компетентності педагога є його здатність до самоосвіти, яке виявляється в незадоволеності, усвідомлення недосконалості цього положення освітнього процесу і прагненні до зростання, самовдосконалення.
Ні для кого не секрет, що більшість нових знань і технологій втрачає свою актуальність в середньому вже через п'ять років. Проаналізувавши ситуацію підвищення кваліфікації, можна прийти до висновку, що найбільш ефективний спосіб підвищення педагогічної майстерності педагогів - це самоосвіта.
2. Актуальність
Особливо актуальною проблема самоосвіти педагогів стала в умовах інформаційного суспільства, де доступ до інформації, вміння працювати з нею є ключовими. Інформаційне суспільство характеризується як суспільство знання, де особливу роль відіграє процес трансформації інформації в знання. Тому сучасна система освіти вимагає від педагогів постійного вдосконалення знань. Знання можна отримувати різними способами.
На сьогоднішній день педагогам пропонується величезний спектр послуг підвищення кваліфікації: у навчальних закладах - очне навчання, очно-заочне навчання заочне навчання на курсах підвищення кваліфікації, семінари тощо
Постійна самоосвіта - ось той визначальний актив життя сучасної людини, який допоможе не відстати від поїзда сучасності". Попередньо вивчивши інноваційні методи методичної роботи з самоосвіти, їх можна структурувати і застосувати в роботі з педагогами.
Інноваційні напрями методичної роботи
· маркетингове вивчення попиту педагогів
· інформаційне: створення єдиної інформаційної, організаційної, методичної навчально-виховної середовища в ОУ;
· науково-експериментальне: залучення педагогів в дослідно - експериментальну роботу ОУ
· психолого-педагогічна: психологічна підтримка педагогів
· управлінське: підвищення компетентності педколективу
Самоосвіта розширює і поглиблює знання, сприяє осмисленню передового досвіду на більш високому теоретичному рівні. Це перша сходинка до вдосконалення професійної майстерності. Тому самоосвіта кожного педагога має стати його потребою.
3. Теоретичне обґрунтування
За словами К.Ю. Білої, канд. пед. наук, самоосвіта є необхідна умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до педагогів найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше, ніж всі інші. Вчитель повинен не тільки володіти методикою виховання і навчання дітей молодшого шкільного віку, але і мати знання в довколишніх наукових галузях, різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та ін. Вчитель початкових класів повинен вчитися всьому постійно, тому що в особах його вихованців, перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і навіть змінюються уявлення про навколишній світ. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом педагогічного Вузу. Ця здатність визначається психологічними та інтелектуальними показниками кожного окремого педагога. Самовдосконалення повинно бути невід'ємною потребою кожного педагога.
Вдосконалення якості навчання і виховання в ОУ безпосередньо залежить від рівня підготовки педагогів. Незаперечно, що цей рівень має постійно зростати, і в цьому випадку ефективність різних курсів підвищення кваліфікації, семінарів і конференцій невелика без процесу самоосвіти. Самоосвіта - є потреба творчого і відповідального людини будь-якої професії, тим більше для професій з підвищеною моральною і соціальною відповідальністю, якою є професія педагога.
Якщо уявити діяльність вчителя в галузі самоосвіти списком дієслів, то вийде: читати, вивчати, апробувати, аналізувати, спостерігати і писати. Яка ж предметна область застосування цих дієслів?
· Вивчати і впроваджувати нові педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання
· Відвідувати уроки колег і брати участь в обміні досвідом
· Періодично проводити самоаналіз своєї професійної діяльності
· Удосконалювати свої знання в області класичної та сучасної психології і педагогіки
· Систематично цікавитися подіями сучасної економічної, політичної і культурного життя
· Підвищувати рівень своєї ерудиції, правової і загальної культури.
4.Организация самоосвіти
При організації самоосвіти враховується професійний рівень педагогів, використовуються різні критерії, що дозволяють віднести педагогів до тієї чи іншої групи і відповідно до цього вибрати цілі і способи навчання.
Педагогу-початківцю самостійна робота по самоосвіті дозволяє поповнювати і конкретизувати свої знання, здійснювати глибокий і детальний аналіз виникають у роботі з дітьми ситуацій.
Педагог зі стажем має можливість не тільки поповнити скарбничку своїх знань, але й знайти ефективні, пріоритетні для себе прийоми розвиваючої та корекційної роботи з дітьми і батьками, оволодіти елементарної діагностичної та дослідницькою діяльністю.
Крім того, у педагогів розвивається потреба в постійному поповненні педагогічних знань, формується гнучкість мислення, вміння моделювати і прогнозувати виховно-освітній процес, розкривається творчий потенціал.
Педагог, який володіє навичками самостійної роботи, має можливість підготуватися і перейти до цілеспрямованої науково-практичної, дослідницької діяльності, що свідчить про більш високому професійному, освітньому рівні, а це, в свою чергу, впливає на якість виховно-освітнього процесу та результативність педагогічної діяльності
Важливою умовою є правильно організована і проведена в системі робота із самоосвіти. На жаль, не завжди і не всі педагоги володіють навичками самостійної роботи (відчувають утруднення в доборі та вивчення методичної літератури, у виборі теми, постановку цілей і завдань тощо)
Тематикою самоосвіти може являтся:
- одна з річних завдань ОУ;
- проблема, яка викликає у педагога утруднення;
- поповнення знань з вже наявного досвіду;
Педагог протягом навчального року поглиблено займатися проблемою, вирішення якої викликає певні труднощі або яка є предметом його особливого інтересу.
Самоосвіта не зводитися до ведення зошитів, написання доповідей та оформлення барвистих папок, стендів, а стає стимулом як для підвищення професійної майстерності педагога, так і для розвитку його особистості.
5. Джерела самоосвіти
В чому полягає суть процесу самоосвіти? Педагог самостійно здобуває знання з різноманітних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості та власній життєдіяльності. Які ж ці джерела знань, і де їх шукати?
• Телебачення
• Газети, журнали
• Література (методична, науково-популярна, публіцистична, художня та ін)
• Інтернет
• Відео, аудіо інформація на різних носіях
• Платні курси
• Семінари та конференції
• Майстер-класи
• Заходи з обміну досвідом
• Екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти
• Курси підвищення кваліфікації
• Подорожі
У загальному випадку, всі джерела поділяються на джерела знань, які сприяють особистісному зростанню, і джерела, що сприяють професійному зростанню. Однак вони можуть сприяти і того і іншого одночасно.
6. Результат самоосвіти
Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється певний продукт, чи немає яких-небудь досягнень. І в особистому плані самоосвіти вчителя обов'язково повинен бути список результатів, які повинні бути досягнуті за певний термін. Які можуть бути результати самоосвіти вчителя на певному етапі? (самоосвіта безперервно, але планувати його потрібно поетапно)
• підвищення якості викладання предмета (вказати показники, за якими буде визначатися ефективність і якість )
• розроблені або видані методичні посібники, статті, підручники, програми, сценарії, дослідження
• розробка нових форм, методів і прийомів навчання
• доповіді, виступи
• розробка дидактичних матеріалів, тестів, наглядностей
• вироблення методичних рекомендацій по застосуванню нової інформаційної технології
• розробка та проведення відкритих уроків з власним, новаторським технологіям
• створення комплектів педагогічних розробок
• проведення тренінгів, семінарів, конференцій , майстер-класів, узагальнення досвіду з досліджуваної проблеми (теми)
Продуктивність процесу самоосвіти :
Самоосвіта педагога буде продуктивною, якщо:
• В процесі самоосвіти реалізується потреба педагога до власного розвитку і саморозвитку.
• Педагог володіє способами самопізнання та самоаналізу педагогічного досвіду. Педагогічний досвід учителя є чинником зміни освітньої ситуації. Вчитель розуміє як позитивні, так і негативні моменти своєї професійної діяльності, визнає свою недосконалість, а отже, є відкритим для змін.
• Педагог володіє розвинутою здатністю до рефлексії. Педагогічна рефлексія є необхідним атрибутом вчителя-професіонала (під рефлексією розуміється діяльність людини, спрямована на осмислення власних дій, своїх внутрішніх почуттів, станів, переживань, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків). При аналізі педагогічної діяльності виникає необхідність отримання теоретичних знань, необхідність оволодіння діагностикою - самодіагностикою і діагностикою учнів, необхідність набуття практичних умінь аналізу педагогічного досвіду.
• Програма професійного розвитку вчителя включає в себе можливість дослідницької, пошукової діяльності.
• Педагог має готовністю до педагогічної творчості.
• Здійснюється взаємозв'язок особистісного та професійного розвитку і саморозвитку.
Однак, найбільш ефективною формою зарекомендувала себе система самоосвіти, дозволяє педагогу проявити не лише майстерність і творчість, але і подолати певні труднощі в реалізації виховно-освітнього процесу. Самоосвіта сприяє підтримці та розвитку найважливіших психічних процесів - уваги, пам'яті, розвиває критичне та аналітичне мислення, а також є необхідною умовою успішного підвищення рівня кваліфікації вихователя.
Різноманітні форми підвищення рівня кваліфікації педагогів: курси підвищення кваліфікації, участь у методичних об'єднаннях, навчання в інституті, конкурси професійної майстерності здатні вивести на рівень активного саморозвитку Однак, найбільш ефективною формою зарекомендувала себе система самоосвіти, дозволяє педагогу проявити не лише майстерність і творчість, але і подолати певні труднощі в реалізації виховно-освітнього процесу. Самоосвіта сприяє підтримці та розвитку найважливіших психічних процесів - уваги, пам'яті, розвиває критичне та аналітичне мислення, а також є необхідною умовою успішного підвищення рівня кваліфікації педагога.
